Американський бобтейл

Мутації виникли при розведенні кішок породи регдол. Спочатку забарвлення були типовими для регдолів. Порода відрізняється від японського бобтейла тим, що ген короткохвостості є домінантним. Зберігається рухливість хвостових хребців, у зв'язку з чим надають перевагу тваринам, які не мають вузлів і зламів. Розводять короткошерстий і напівдовгошерстий варіанти. Є національною американською породою. Порода визнана в деяких всесвітніх фелінологічних організаціях (ACFA, ICE, ТІСА). З 1999 року заборонене схрещування з іншими породами. Основне поголів'я зосереджене в Америці. Порода нечисленна й досить рідкісна.  
                                                                                  

           Бомбейська кішка

Це порівняно молода порода кішок, що була виведена в результаті схрещування бірманських короткошерстих кішок соболиного забарвлення з американськими короткошерстими чорного кольору. Робота велася протягом 20 років. У результаті в 1976 році порода була зареєстрована в CFA. Поширена переважно в Північній Америці. 

Порода кішокк

Американська жорсткошерста кішка

 

Перші представники цієї породи з'явилися в приплоді однієї фермерської кішки в 1966 році у Вероні в штаті Нью-Йорк (США). Порода відносно молода, тому поки залишається нечисленною. Цією породою зацікавилися європейські любителі кішок.
В американських жорсткошерстих кішок чудове здоров'я. При схрещуванні з американськими гладкошерстими в приплоді може бути до 50% жорсткошерстих кошенят. Кошенята народжуються з кучерявим хутром. У приплоді в середньому 4-5 кошенят. 

Бразильська короткошерста кішка

Бразильська короткошерста порода кішок походить від європейських короткошерстих, завезених на південноамериканський континент і виділених в окрему популяцію. У результаті тривалої відособленості кішки набули особливих, характерних тільки для них рис. На початку 80-х років XX ст. експерти Бразильської Федерації любителів кішок (BCF) досліджували міста та їхні околиці й переконалися в однотипності кішок та їхній відмінності від інших короткошерстих порід. У 1985 році була прийнята програма розведення й стандартизації національної породи. У 1994 році WCF об'єднала стандарти європейської та бразильської короткошерстих під загальною назвою Кельтська короткошерста. У 1996 FIFE попередньо зареєструвала породу. У 1999 році WCF виокремила бразильську короткошерсту як самостійну породу кішок. Кішки породи бразильська короткошерста поширені в основному в Південній Америці.

 

Породи кішок

Абісинська кішка

Абісинська  — порода кішок, що має особливе забарвлення (зональне), схоже на забарвлення зайців або кроликів. На тілі немає ніякого малюнка. Таке забарвлення забезпечується тим, що кожен волосок має смуги, які чергуються (тикінг) — світлі (жовті або охристі) і темні (чорні або коричневі). Відбувається це тому, що при розвитку волосся в ньому впереміш відкладається то темний, то світлий пігмент. У зайців або кроликів на волоску є тільки одне темне кільце, тоді як в абісинських кішок два або три (подвійний або потрійний тикінги). Таке забарвлення також називають агуті.  

Британська довгошерста кішка

Порода була виведена в Британії наприкінці XIX століття. Задля створення нової породи, селекціонери використали британську короткошерсту і перську кішку. Офіційно ця порода вважається просто довгошерстим варіантом британської короткошерстою.
Саме в Британії ця порода не є дуже популярною. Але в європейських країнах вона має гарний попит.